„Appartenance et démographie religieuse”, Sociological and legal data on religions in Europe and beyond (EUREL) http://www.eurel.info/spip.php?rubrique1032 [21.08.2017].
Arnakis G. G., The Role of Religion in the Development of Balkan Nationalism, [w:] The Balkans in Transition, red. B. Jelavich, C. Jelavich, Berkley1963, s. 115-144.
Borowik I., Odbudowywanie pamięci. Przemiany religijne w Środkowowschodniej Europie po upadku komunizmu, Kraków 2000.
Churches in the Ukrainian Crisis, red. A. Krawchuk, T. Bremer, Cham 2016.
Eberhardt A., Ukraińska wojna o niepodległość, „Nowa Europa Wschodnia”, 2015, nr 3-4, s. 41-49.
Floca I. N., Recunoaşterea Autocefaliei Bisericii Ortodoxe Române, [w:] Autocefalie, Patriarhie, Slujire Sfântă: momente aniversare în Biserica Ortodoxă Română, București 1995, s. 100-113.
Gil A., Skoczylas I., Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458-1795, Lublin 2014.
Kofos E., Attempts at Mending the Greek-Bulgarian Ecclesiastical Schism (1875-1902), „Balkan Studies”, 1984, nr 25/2, s. 347-368.
Kowalenko Ł., Podstawowe regulacje wyznaniowe w prawie ukraińskim, „Studia z Prawa Wyznaniowego”, 2002, nr 5, s. 79-109.
Lunkin R., The Ukrainian Revolution and Christian Churches, „East-West Church & Ministry Report”, t. 22, 2014, nr 3, s. 1-5.
„Pratique religieuse”, Sociological and legal data on religions in Europe and beyond (EUREL), http://www.eurel.info/spip.php?rubrique495 [21.08.2017].
Religion und Nation: die Situation der Kirchen in der Ukraine, red. T. Bremer, Wiesbaden 2003.
Riabtchouk M., Le défi impérial et la réponse nationaliste: rivalité de deux mythologies, [w:] G. Nivat, V. Horsky, M. Popovitch, Ukraine, renaissance d’un mythe national, Genève 2000, s. 165-178.
Riabczuk M., Dwie Ukrainy, Wrocław 2004.
Sahgal N., Cooperman A. et al., Religious Belief and National Belonging in Central and Eastern Europe, http://www.pewforum.org/2017/05/10/religious-belief-and-national-belonging-in-central-and-eastern-europe/[02.09.2017].
Vetochnikov K., La «concession» de la métropole de Kiev au patriarche de Moscou en 1686: Analyse canonique, [w:] 23rd International Congress of Byzantine Studies, 22-27 August, 2016. Round table «Les frontières et les limites du Patriarcat de Constantinople». Abstracts, Beograd 2016, s. 37-41.
Wawrzonek M., Religion and Politics in Ukraine: The Orthodox and Greek Catholic Churches as Elements of Ukraine’s Political System, Newcastle upon Tyne 2014.
Wawrzonek M., Bekus N., Korzeniewska-Wiszniewska M., Orthodoxy versus Post-Communism? Belarus, Serbia, Ukraine and the Russkiy Mir, Newcastle upon Tyne 2016.
В оккупированном Донецке митинговали против «сект» ЦРУ видео, фото (дополнено), http://novosti.dn.ua/news/248740-v-okkupyrovannomdonecke-mytyngovaly-protyv-sekt-cru-vydeo-foto.
Вибори-2015: на Львівщині балотується понад 30 священиків, https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/61412/[05.09.2017].
Військові капелани запрацюють у всіх бойових частинах вже з 15 травня, https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/faith_and_weapon/66762/ [02.09.2017].
Гайжевська Т., “Канонічний центр в Києві”: в УПЦ МП озвучили простий спосіб відділення від Москви, https://www.obozrevatel.com/ukr/society/kanonichnij-tsentr-v-kievi-v-upts-mp-ozvuchili-prostij-sposibviddilennya-vid-moskvi.htm [21.10.2017].
Глава УГКЦ: „Российская власть в Крыму применяет к УГКЦ методы,похожие на те, что были в сталинские времена”, Информацион-ный ресурс Украинской Греко-Католической Церкви, http://news.ugcc.ua/ru/news/glava_ugkts_rossiyskaya_vlast_v_krimu_primenyaet_k_ugkts_metodi_pohozhie_na_te_chto_bili_v_stalinskie_vremena_76291.html [02.09.2017].
Голова Синодального військового відділу УПЦ підписав Звернення громадської ради при Міністерстві оборони України до особового складу військових формувань і членів їхніх родин, Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України, http://kapelan.church.ua/2014/03/05/golova-sinodalnogovijskovogo-viddilu-upc-pidpisav-zvernennya-gromadskoji-radi-priministerstvi-oboroni-ukrajini-do-osobovogo-skladu-vijskovix-formuvani-chleniv-jixnix-rodin/#more-1357 [22.08.2017].
Гордеев А., Церковь на Майдане, Kиев 2014.
10 священиків-кандидатів йдуть у депутати на Миколаївщині, https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/61476/[05.09.2017].
Державна служба статистики України, „Статистика населення України”, http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile_c.asp [17.08.2017].
Добрынина Е., Вера и надежды, „„Российская газета”, 15.01.2013, nr 5981/5, https://rg.ru/2013/01/15/sociologia.html [15.09.2017].
Єленський В., Релігія після комунізму. Україна в центрально-східноєв-ропейському контексті, Kиїв 2002.
Закон о свободе вероисповедания и религиозных объединениях http://dnrsovet.su/zakonodatelnaya-deyatelnost/prinyatye/zakony/zakondonetskoj-narodnoj-respubliki-o-svobode-veroispovedaniya-ireligioznyh-obedineniyah/ [22.11.2017].
Закон України про свободу совісті та релігійні організації, „Відомості Верховної Ради України”, 1991, nr 25, poz. 283, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/987-12 [02.10.2017].
Звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія про сприяння об’єднанню українських церков, https://www.change.org/p/варфоломій-архієпископ-константинополя-вселенський-патрі-арх-звернення-до-вселенського-патріарха-варфоломія-про-спри-яння-об-єднанню-українських-церков [29.09.2017].
Звіт про мережу релігійних організацій в Україні (станом на 1 січня 2016 р.), http://data.gov.ua/sites/default/files/media/document/548/12.04.2016/dodatok1_mcu_nakaz184-31032016.xls [02.08.2017].
Конституция Донецкой Народной Республики, http://dnrsovet.su/zakonodatelnaya-deyatelnost/konstitutsiya/ [12.01.2018].
Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка, ред. Л. Филипович, О. Горгуша, Kиїв 2014.
Митрополит УПЦ поддержал обращение к Патриарху Варфоломею относительно автокефалии, http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/33275-mitropolit-upc-podderzhal-obrashhenie-kpatriarxu-varfolomeyu-otnositelno-avtokefalii.html [22.08.2017].
Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри надіслав лист Президенту Російської Федерації В. В. Путіну, Українська Православна Церква. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, http://news.church.ua/2014/03/02/misceblyustitel-kijivskojimitropolichoji-kafedri-nadislav-list-prezidentu-rosijskoji-federaciji-v-vputinu/[20.08.2017].
Мороз В., Ворон Б., Від УПЦ (МП) до УПЦ КП: інтерактивна карта переходів, https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/review/61901/[02.09.2017].
На Дніпропетровщині участь у виборах беруть 10 священнослужителів, https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/61478 [05.09.2017].
На Рівненщині на вибори йдуть понад 30 священиків, двоє благочинних і один єпископ, https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/61452/ [05.09.2017].
Постанова Верховної Ради України про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні, „Відомості Верховної Ради України”, 2016, nr 27, poz. 528, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1422-19#n9 [11.10.2017].
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” (щодо зміни релігійними громадами підлеглості), http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58255 [22.08.2017].
Проект Закону про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58849 [22.08.2017].
Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2013 р.), https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2013/51768/ [02.08.2017].
Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2017 р.), https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2017/67269/ [02.08.2017].
Релігійна самоідентичність і молитва в Україні: Аналітичний звіт, ред. О. Богдан, http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=638&page=1 [04.08.2017].
Розпорядження про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії, Державній спеціальній службі транспорту та Державній прикордонній службі, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/677-2014-%D1%80 [05.09.2017].
Русская православная армия, „Новороссия”, http://novopressa.ru/articles/russkaya-pravoslavnaya-armiya.html [01.09.2017].
Судебные и нормативные акты РФ (СудАкт), http://sudact.ru/[02.10.2017].
Тишкина С., Беседа с советником главы ЛНР по делам религии Чернешенко Романом Николаевичем, https://pravlitlug.ru/index.php/publitsistika1/item/2851-beseda-s-sovetnikom-glavy-lnr-po-delamreligii-cherneshenko-romanom-nikolaevichem [02.09.2017].
У Києві обрали муфтія мусульман Криму, http://islam.in.ua/ua/novyny-u-krayini/u-kyyevi-obraly-muftiya-musulman-krymu [02.09.2017].
Хронологія терору: бойовики “ДНР” і “ЛНР” переслідують християн Донбасу, http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1456:1&catid=34:ua&Itemid=61&lang=uk [03.09.2017].
Церква, суспільство, держава у протистоянні викликам і загрозам сьогодення, https://risu.org.ua/php_uploads/files/articles/ArticleFiles_67098_2017_Religiya.pdf [15.08.2017].
Ченцова В. Г., Синодальное решение 1686 г. о киевской митрополии, „Древняя Русь. Вопросы медиевистики”, 2017, nr 68/2, s. 89-110.
Шпайхер Т., Українські євреї є завдяки Путіну, – Яків Дов Блайх, https://apostrophe.ua/ua/article/society/2016-09-22/ukrainskie-evrei-estblagodarya-putinu—yakov-dov-blayh/7372 [15.08.2017].
Яремчук С. С., Стан і динаміка релігійної мережі незалежної України, „Грані”, 2016, nr 9, s. 52-59.

About us, „Belarus Holocaust Memorial Project”, http://www.belarusmemorials.com/about-us/ [15.11.2017].
Adamczyk-Garbowska M., Duda H., Terminy „Holokaust”, „Zagłada” i „Shoah” oraz ich konotacje leksykalno-kulturowe w polszczyźnie potoczniej i dyskursie naukowym, [w:] Żydzi i judaizm we współczesnych badaniach polskich, red. K. Pilarczyk, Warszawa 2003, t. 3.
Brest Stories Guide, http://www.breststories.com/.
Halbwachs M., Społeczne ramy pamięci, przeł. M. Król, Warszawa 2008.
Masis J., With no Jews left to protest, Christian crosses grace Holocaust memorials in Belarus, „The Times of Israel”, 09.07.2017, http://www.timesofisrael.com/with-no-jews-left-to-protest-christian-crosses-grace-holocaust-memorials-in-belarus/.
Memorials, „Belarus Holocaust Memorial Project”, http://www.belarusmemorials.com/memorials/.Muzeum Żydowskiego Oporu w Nowogródku, „Wirualny sztetl”, https://sztetl.org.pl/pl/miejscowosci/n/1070-nowogrodek/117-judaika-w–muzeach/31601-muzeum-zydowskiego-oporu-w-nowogrodku.
Stolarz A., „Dzielenie się pamięcią”. Praktyka i teoria historii mówionej, Lublin 2016.
Szacka B., Czas przeszły, pamięć, mit, Warszawa 2006.
Szybieka Z., Historia Białorusi 1795-2000, Lublin 2002.
Tec N., Weiss D., A Historical Injustice: The Case of Masha Bruskina, „Holocaust and Genocide Studies”, vol. 11, 1997, issue 3.
The map of Holocaust by bullets, http://www.yahadmap.org.
Александр Ступников снял сенсанционный фильм на „еврейскую тему”, „Белорусский партизан”, http://www.belaruspartisan.org/bp-forte/?page=100&backPage=13&news=29951&newsPage=0.
Арад И., Катастрофа евреев на оккупированных территориях Советского Союза (1941-1945), Иерусалим 2004.
Беларускій дзержаўны музей гісторыі Вялікай Айчыннай вайны, Минск 2015.
Белорусское общественное объединение евреев – бывших узников гетто и нацистских концлагерей, „Союз белорусских еврейских общественных объединений и общин”, http://xn--b1afbm2b.xn--90ais/organizacii/boougk.html.
Берегут историю, сохраняют культуру. Уникальный музей в синагоге вошел в число популярных туристических объектов, „Гродзен-ская праўда” 09.09.2017, http://grodnonews.by/category/sport-i-turizm/news36090.html.
Браточкин А., Память о Холокосте в Беларуси, „Авив”, 30.10.2016, http://aviv.by/history/pamyat-o-kholokoste-v-belarusi/.
Браточкин А., Память о Холокосте и нациостроительство в Беларуси и Украине (итоги 2000-х гг.), „Перекрестки” 2013, № 1-2.
Брестское гетто, http://www.wikiwand.com/ru/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%BE.
В Копыльском районе открыт мемориал жертвам Холокоста, „Новости tut.by”, 10.10.2006, https://news.tut.by/society/75519.html.
В Корме открыли памятный знак жертвам фашистского геноцида, „Кормянский районный исполнительный комитет”, 30.10.2017, http://www.korma.gov.by/ru/district/view/v-korme-otkryli-pamjatnyj-znakzhertvam-fashistskogo-genotsida-15321/.
В память о Холокосте, „Гродненский государственный музыкальный колледж”, http://music.grodno.by/436-v-pamyat-o-holokoste.html.
Выставка „Лагерь смерти Тростенец. История и память”, „Уроки истории XX век”, 17.03.2018, http://urokiistorii.ru/article/53715.
Глава государства принял участие в церемонии возложения венков в память 65-летия трагедии Минского гетто, http://president.gov.by/ru/news_ru/view/glava-gosudarstva-prinjal-uchastie-v-tseremoniivozlozhenija-venkov-v-pamjat-65-letija-tragedii-minskogo-getto-2883/.
Гуштын А., Выживший. Как еврей из Новогрудка сбежал из гетто и стал миллионером, „Naviny.by. Белорусские новости”, 27.01.2017, http://naviny.by/article/20170127/1485493600-vyzhivshiy-kak-evrey-iznovogrudka-sbezhal-iz-getto-i-stal-millionerom.
27 мая премьера документального фильма „Список Киселева”. Равнодушных просим не беспокоится…, „Balayan.info”, http://balayan.info/index.php?option=com_content&task=view&id=31&Itemid=6.
Двужильная И., Тема Холокоста в академической музыке, Гродно 2016.
День памяти жертв Холокоста в нынешнем году будут впервые отмечать в Беларуси, „Вясна”, 25.01.2008, http://spring96.org/ru/news/20123.
Еврейские общины Белоруси, „Interfax.by”, 27.03.2008, https://www.interfax.by/article/21875.
Каган Д., Коен Д., Холокост и сопротивление на родине Адама Мицкевича, Москва 2011.
Каган Д., Коен Д., Як мы пережилі Халакост з яўрєйскім партызанскім атрадам у Бяларусі, Мінск 1999.
Капустина О., Лев Слобин: евреи были неотъемлемой частью Беларуси, „Deutsche welle”, 21.05.2016, http://p.dw.com/p/1K6p0.
Касьянов Г., К десятилетию Украинского института национальной памяти (2006-2016), „Historians.in.ua”, http://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/1755-georgij-kas-yanov-k-desyatiletiyu-ukrainskogoinstituta-natsional-noj-pamyati-2006-2016.
Константинов Г., История минского гетто глазами художника, „Deutsche welle”, 23.10.2008, http://p.dw.com/p/FfbQ.
Критический взгляд на новый музей Великой Отечественной войны в Минске, „Новая Эўропа”, 24.08.2014, http://n-europe.eu/article/2014/08/25/kriticheskii_vzglyad_na_novyi_muzei_velikoi_otechestvennoi_voiny_v_minske.
Кулевич Р., В Гродно „Маршем жизни” почтили память жертв Холокоста, „Hrodna Life”, 29.01.2017, https://hrodna.life/2017/01/29/v-grodnomarshem-zhizni-pochtili-pamyat-zhertv-holokosta/.
Купрысь П., Благовщина, где убито 150 тис. человек: неизвестное место памяти под Минском, „Наша ніва”, 10.08.2015, https://nn.by/?c=ar&i=154268&lang=ru.
Малавская Е., В Бресте открылся музей „Евреи Бреста”, „Брестская газета”, 31.03.2011, http://www.b-g.by/culture/8224/.
Местечко исход, „Yad Vashem. The Visual Center – Online Film Database”, http://db.yadvashem.org/films/item.html?language=en&itemId=3762120.
Милевская Н., В Пинске отдали дань памяти жертвам фашизма, „Полесская правда”, 29.10.2017, http://www.pinsknews.by/?p=48935.
Миллер А., Россия: власть и история, „Pro et Contra” 2009, № 3-4.
„Муж – мой личный театральный критик. Интревью с Александрой Сулимой”, „Trinuna.com”, 12.04.2013.
На месте расстрела жертв Холокоста в Докшицах открыт мемориальный парк, „Naviny.by. Белорусские новости”, 23.05.2008, http://naviny.by/rubrics/society/2008/05/23/ic_news_116_291027.
Народный ансамбль еврейской музыки „Шалом” г. Лида. „Боль памяти”, https://www.youtube.com/watch?v=UrP47Nd2N8E.
Новик Е., История Беларуси. Учебное пособие для 10 класса учреждений общего среднего образования с русским языком обучения, Минск 2012.
Нордштейн М., Маша Брускина, которую хотели забыть, „Исрагео”, https://isrageo.wordpress.com/2012/10/25/bruskina/.
Памятный знак жертвам Холокоста открывают в Корме, „Белта”, 27.10.2017, http://m.belta.by/regions/view/pamjatnyj-znak-zhertvamholokosta-otkryvajut-v-korme-273352-2017.
Память жертв Холокоста почтили в Минске. Фоторепортаж, „Еврейский Киев”, 11.05.2016, http://evreiskiy.kiev.ua/pamjat-zhertv-kholokostapochtili-v-16987.html.
Пепеляев В., Иосиф Шагал открыл выставку основателя израильской мультипликации, „Беларусь сегодня”, 08.05.2015 https://www.sb.by/articles/nikogda-bolshe-08052015.html.
Поминать жертв Холокоста в Мозыре можно только в отведенный день?, „Новости TUT.BY”, 26.08.2011, https://news.tut.by/society/247601.html.
Портнов А., О трёх памятниках жертвам Холокоста. Размышления к 9 мая, „Уроки истории”, http://urokiistorii.ru/article/1547.
Почему существует историческая мастерская в Минске, „Историческая мастерская”, http://gwminsk.com/pochemu-sushchestvuetistoricheskaya-masterskaya-v-minske.
Президент принял участие в открытии мемориального комплекса „Тростенец”, https://www.youtube.com/watch?v=3Qo6cITmgy8.
Преподавание тем Холокоста и антисемитизма. Обзор и анализ образовательных подходов, Варшава 2006.
Разумовский И., Холокост глазами художников, „Еврейский обозреватель”, 09.2008, http://www.jewukr.org/observer/eo2003/page_show_ru.php?id=2598.
Розенблат Е., Еленская И., Евреи Белоруссии: основные тенденции демографических изменений в ХХ в., https://idun.urfu.ru/fileadmin/user_upload/site_15413/Seminar_po_cerkovnym_knigam/Rozenblat.pdf.
Рудлінг П. А., Непрыкмэтны генацыд: Халакост у Беларусі, „Arche” 2013, № 2.
Саганович Г., Историческая политика в постсоветской Беларуси, „Русский вопрос”, http://www.russkiivopros.com/ruskii_vopros.php?pag=one&id=278&kat=5&csl=42.
Сегодня исполняется 65 лет со дня уничтожения последних узников Минского гетто, „Деловая газета”, 21.10.2008, http://bdg.by/news/society/897.html.
Смиловицкий Л., Катастрофа евреев в Белоруссии, Тель-Авив 2000.
Спришен С., Черный обелиск. К истории создания Мемориала на Минской Яме, „Уроки Холокоста: История и современность”, http://mb.s5x.org/homoliber.org/ru/uh/uh010504.shtml.
Степанян С., Вадим Акопян: „Когда тебе надо, ты – еврей, когда надо – армянин”, „Миасин”, http://miasin.by/2017/04/14/vadim-akopyankogda-tebe-nado-ty-evrej-kogda-nado-armyanin/.
Фильм Еврейское гетто, https://www.youtube.com/watch?v=qC3QGZlxL8s.
Фонд Холокост, „Союз белорусских еврейских общественных объединений и общин”, http://xn--b1afbm2b.xn--90ais/organizacii/novyjresurs.html.
Хорошилова Т., Список Киселева, „Российская газета”, 11.02.2010, https://rg.ru/2010/02/11/kiselev.html.

Archiwum Instytutu Literackiego, Maisons-Laffitte.
Archiwum Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II.
http://www.bu.kul.pl/art_11154.html
http://www.bu.kul.pl/o-dr-hab-romuald-gustaw-ofm,art_11089.html
Kopka B., Majchrzak G., Operacja „Poeta”. Służba Bezpieczeństwa na tropach Czesława Miłosza, Lublin 2007.
Kozłowski M., Andrzej Paluchowski, „Przegląd Biblioteczny” 2017, z. 3.
„Kultura” nr 11/1980, 3/1981, 4/1987, 4/1988.
Łukaszewski J., KUL z perspektywy pół wieku, [w:] Przestrzeń wolności i prawdy. Katolicki Uniwersytet Lubelski w latach 1944-1989, red. J. Fert, Lublin 2008, s. 87-88.
„Pamięć i Sprawiedliwość” 2016, nr 28.
Przybysz M., Bez namaszczenia nie tylko o religii. Korespondencja red. Jerzego Giedroycia i Dominika Morawskiego, watykańskiego współpracownika paryskiej „Kultury”, [w:] Paryż – Londyn – Monachium – Nowy Jork. Powrześniowa emigracja niepodległościowa na mapie kultury nie tylko polskiej, t. 2, red. V. Wejs-Milewska, E. Rogalewska, Białystok 2016.
Przybysz M., Jerzego Giedroycia próba diagnozy stanu polskiego Kościoła w dobie Soboru Watykańskiego II. Rozważania wokół „Ankiety o religii” ogłoszonej na łamach paryskiej „Kultury” w 1965 r., [w:] Emigracyjne miscellanea.
Studia z dziejów polskiej emigracji politycznej 1939-1990, red. S. Łukasiewicz, Warszawa 2017, s. 200-223.
Sobieraj M., Między oporem a lojalnością. Działania SB wobec KUL na przykładzie rozpracowania prof. Jerzego Kłoczowskiego, Lublin 2015.
Stola D., Kraj bez wyjścia? Migracje z Polski 1949-1989, Warszawa 2010.
Swianiewicz S., Uniwersytet Stefana Batorego w perspektywie historycznej, „Zeszyty Historyczne” 1981, nr 55.
Szala A., Halina Biedrzycka (16 IV 1913 – 20 II 1993), „Lublin Studies in Modern Languages and Literature” 1993, nr 17.
Wyszyński S., Do świadków promocji doktorskiej laureata Nagrody Nobla Czesława Miłosza na ręce Jego Magnificencji Ojca Prof. Mieczysława Alberta Krąpca Rektora Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, [w:] Kościół na łamach paryskiej Kultury w latach 1946-2000, red. T. Dostatni, Paryż–Kraków 2005, s. 192-194.
Zezula B., 95-lecie Biblioteki Uniwersyteckiej Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II w Lublinie, „Forum Bibliotek Medycznych” 2014, nr 1(13).

Besançon A., Czytając Michała Hellera, „Zeszyty Literackie”, 1997, nr 3, s. 101-105.
Czapski J., „list do przyjaciela Rosjanina”, [w:] Dzienniki, wspomnienia, relacje, Kraków 1986, s. 219-227.
Czapski J., Wyrwane strony, Warszawa 2010.
Drawicz A., Mała lekcja rosyjskiego, „Przegląd Tygodniowy”, 29 stycznia 1997.
Giedroyc J., Autobiografia na cztery ręce, Warszawa 2006.
Giedroyc J., Michał Heller, „Kultura”, 1997, 3/594, s. 151-152.
Heller L., Człowiek, który wiedział prawie wszystko, „Zeszyty Literackie”, 2001, nr 2, s. 153-160.
Hertz Z., Listy do Czesława Miłosza 1952-1979, Paryż 1992.
„Le Quotidien de Paris”, no. 1276, samedi 31, dimanche 1er, janvier 1984.
Michał Heller – prawda o komunizmie, film w reżyserii Pawła Woldana, II Program TVP S.A., 1994.
Obuchowa I., Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, Москва: издательство „МИК”, 2000, „Slavia Orientalis”, 2002, nr 1, s. 134-138.
Pogrzeb historyka Michała Hellera, „Rzeczpospolita”, 9 stycznia 1997, wersja elektroniczna.
Sawicka E., Dwadzieścia siedem lat na tratwie „Kultury”, „Rzeczpospolita”, 11 stycznia 1997, wersja elektroniczna.
Sawicka E., Michał Heller nie żyje, „Rzeczpospolita”, 4 stycznia 1997, wersja elektroniczna.
Sawicka E., Odszedł współpracownik paryskiej „Kultury”. Pożegnanie Michała Hellera, „Przegląd Polski”, 9 stycznia 1997.
Wywiad z Gustawem Herlingiem-Grudzińskim przeprowadzony 6 czerwca 1998 roku w Budapeszcie, [w:] R. Górczyńska, Portrety paryskie, Kraków 1999, s. 200-218.
Wywiad z Michaiłem Hellerem, Historia czekania na cud, „Rzeczpospolita”, 29 października 1994, wersja elektroniczna. „Opowieść autobiograficzna Gustawa Herlinga-Grudzińskiego (fragmenty)”, [w:] Z. Kudelski, Gustaw Herling-Grudziński i „Kultura” paryska (1947-1996), Lublin 2013, s. 293-339.
Амурский В., Эхо памяти, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 96-99.
Бонамур Ж., Стойкость, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 70-75.
Бутягин П., 514-я комната, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 33-38.
Геллер Л., Человек, который почти все знал, или Набросок к книге Жизнь и мнения Михаила Геллера, джентльмена, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 99-108.
Геллер М., Двор, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 5-10.
Гессен Э., Штрихи к биографии-2, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 26-33.
Зак Л., Штрихи к биографии-1, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 21-26.
Кольдефи-Фокар А., Непредвиденная перспектива, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 93-96.
Лосская В., Памяти друга, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 68-70.
Поляков Ю., МИФЛИ и 56 лет после, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 38-54.
Туровская М., Миша + Женя = любовь, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 59-68.
Wywiad Ilony Kisz i Akosza Silady z Michaiłem Hellerem z grudnia 1996 roku, Budapeszt, [w:] Вместо мемуаров: Памяти М. Я. Геллера, составители Л. Геллер и И. Зеленко, Москва 2000, s. 143-167.
Stanisławski W., Archipelag Hellera, [w:] „Kultura” i emigracja rosyjska. W poszukiwaniu zatraconej solidarności, t. II, wybór i oprac. P. Mitzner, Paryż–Kraków 2016, s. 341-352.
Stobiecki R., Michaiła Hellera i Jerzego Giedroycia rozmowy o Rosji, [w:] Dostojewski i inni. Literatura/idee/polityka, red. T. Sucharski, Katowice 2016, s. 377-396.

IPN BU 1194/1, IPN BU 1194/4, Zbiór Alicja Maciejowska. Wywiady ze świadkami i członkami rodzin osób aresztowanych w lipcu 1945 r.
IPN BU 00294/46, t. 5, Komenda Główna Milicji Obywatelskiej w Warszawie 1944-1954.
Dokumenty III Frontu Białoruskiego z Centralnego Archiwum Ministerstwa Obrony Federacji Rosyjskiej opublikowane na: https://pamyat-naroda.ru.
Dokumenty Zarządu Głównego sowieckiego Kontrwywiadu Wojskowego Smiersz opublikowane na: http://ipn.gov.pl.
Bartmanski D., Eyerman R., “The worst was the silence” – Polish trauma: the Katyn massacre, [w:] Narrating Trauma: On the Impact of Collective Suffering, eds R. Eyerman, J. C. Alexander, E. Butler Breese, New York 2011.
Boguski D., Pół roku bez brody, [w:] Świadectwa stanu wojennego, oprac. A. Dudek, K. Madej, Warszawa 2001.
Bojaryn-Kazberuk B., Obława augustowska (lipiec 1945 r.) – próba bilansu, „Biuletyn Historii Pogranicza”, nr 16, Białystok 2016.
Borys B., Sytuacje ekstremalne i ich wpływ na stan psychiczny człowieka, „Psychiatria”, t. 1, 2004, nr 2.
Courtois S., Werth N., Panné J., Paczkowski A., Bartošek K., Margolin J., Czarna księga komunizmu. Zbrodnie, terror, prześladowania, Warszawa 2001.
Gierowski J. K., Następstwa psychiczne u prześladowanych politycznie, „Palestra”, 41/11-12, 1997.
Gruszczyk A., Czarne światło. Analiza zjawiska powojennej traumy społecznej w kulturze Stanów Zjednoczonych Ameryki, Kraków 2017.
Heitzman J., Rutkowski K., Zaburzenia psychiczne u byłych więźniów politycznych prześladowanych w Polsce w latach 1944-1956, http://p-ntzp.com.
Jackowska E., Psychiczne następstwa deportacji w głąb ZSRR w czasie drugiej wojny światowej. Przyczyny, moderatory, uwarunkowania, Szczecin 2004.
Janusz B., Niewypowiedziane cierpienia. Międzypokoleniowy przekaz traumy, „Znak”, maj 2015, nr 720, www.miesiecznik.znak.com.pl.
Jarosz M., Religijne sposoby radzenia sobie ze stratą osoby bliskiej. Perspektywa psychologii religii, [w:] Psychologiczne aspekty doświadczania żałoby, red. S. Steuden, S. Tucholska, Lublin 2009.
Jażborowska I. S., Jabłokow A., Zoria J., Katyń. Zbrodnia chroniona tajemnicą państwową, Warszawa 1998.
Judt T., Powojnie. Historia Europy od roku 1945, Poznań 2008.
Kaczorowska T., Obława Augustowska, Warszawa 2015.
Kazberuk G., Liminalność w obrzędach pogrzebowych w perspektywie rytuałów przejścia, [w:] Inicjacje. Społeczne znaczenie sytuacji liminalnych w rytach przejścia, red. J. Sieradzan, Białystok 2006.
Kebers C., Jak mówić o cierpieniu i śmierci?, Kraków 1994.
Kersten K., Terror na przełomie wojny i pokoju, lipiec 1944 – lipiec 1945, „Aneks”, (51-52) 1988.
Korkuć M., Zgrupowanie Józefa Kurasia „Ognia” na tle sytuacji oddziałów podziemia niepodległościowego w latach 1945-1947, http://www.solidarni.waw.pl/pobierz/Ogien_ wydanie-specjalne.pdf.
Lipowska-Teutsch A., Nieodbyta żałoba, [w:] Pamięć wędrówki. Wędrówka pamięci, red. A. Lipowska-Teutsch, E. Ryłko, Kraków 2008.
Łucka I., Nowak P., Włosy babci – trauma transgeneracyjna, „Psychiatria i Psychologia Kliniczna”, 14 (2), 2014.
Maciejowska A., Przerwane życiorysy. Obława Augustowska – lipiec 1945 r., Białystok 2010.
Mamcarz P., Prawda jako czynnik leczący w psychoterapii, „Sztuka Leczenia”, 2013, nr 1-2.
Monieta A., Stygmaty bólu psychicznego u Sybiraków, Białystok 2004.
Nieciuński W., Przemoc i masowe zbrodnie hitleryzmu i stalinizmu, Warszawa 1998.
Nowak A., Dlaczego komunizm nie miał swojej Norymbergi, http://fakty.interia.pl/swiat/news-dlaczego-komunizm-nie-mial-swojej-norymbergi,nId,964171.
Nowak A., Pamięć zbrodni, [w:] M. Korkuć, J. Szarek, P. Szubarczyk, J. Wieliczka-Szarkowa, W cieniu czerwonej gwiazdy. Zbrodnie sowieckie na Polakach (1917-1956), Kraków 2012.
Nowak K., Czynniki utrudniające przebieg procesu żałoby, [w:] Psychologiczne aspekty doświadczania żałoby, red. S. Steuden, S. Tucholska, Lublin 2009.
Nowak K., Metodologia oral history, „Czasopismo Naukowe Kultura i Historia”, http://www.kulturaihistoria.umcs.lublin.pl.
Nowak P., Łucka I., Młody Polak po doświadczeniach wojennych. Siła transgeneracyjnej transmisji traumy, „Psychiatria i Psychologia Kliniczna”, 14 (2), 2014.
Obława Augustowska – lipiec 1945 r. Wybór źródeł, red. J. J. Milewski, A. Pyżewska, Białystok 2010.
Ochinowski T., Model analizy przeżyć więźniów politycznych na terenie Polski okresu stalinowskiego (1944-1956) w perspektywie psychohistorycznej, Lublin 2000. Praca doktorska, mps.
Ogryzko-Wiewiórowska M., Społeczny wymiar straty i żałoby, [w:] Psychologiczne aspekty doświadczania żałoby, red. S. Steuden, S. Tucholska, Lublin 2009.
Ostrowska A., Śmierć w doświadczeniu jednostki i społeczeństwa, Warszawa 1997.
Piasecki W., Nieznany raport Jana Karskiego, „Odra”, 5/2015, www.insignis.pl/ jankarski/media/01_nieznany_raport.pdf.
Po co pamiętać razem? Praktyki pamięci a kultura obywatelska kobiet w gminie Stare Juchy i powiecie ełckim, red. B. Markowska, Warszawa 2010.
Pyżewska A., Komitet niosący nadzieję, [w:] Obława Augustowska [Bezpłatny dodatek do miesięcznika] „Pamięć.pl”, 2015.
Radziwonowicz T., Bojaryn-Kazberuk B., Obława augustowska 1945 okoliczności i ofiary w dokumentach archiwalnych, Suwałki 2017.
Rogiewicz M., Buczkowski K., Dorosły pacjent w żałobie po śmierci bliskiej osoby – rola lekarza rodzinnego, „Polska Medycyna Paliatywna”, t. 5, 2006, nr 1.
Rudziński R., Jaspers, Warszawa 1978.
Słojewska A., Zbrodni komunistycznych nie rozlicza się jak nazistowskie, „Rzeczpospolita”, 23.08.2017, http://www.rp.pl/Unia-Europejska/308239925–Zbrodni-komunistycznych-nie-rozlicza-sie-jak-nazistowskie.html&template=restricted.
Stachewicz K., Milczenie wobec dobra i zła. W stronę etyki sygetycznej i apofatycznej, Poznań 2012.
Stelcer B., Osierocenie dorosłych – problem radzenia sobie z żalem po stracie, „Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska”, Sect. D, 2000, vol. LV, supp. VII.
Steuden S., Janowski K., Trauma – kontrowersje wokół pojęcia, diagnoza, następstwa, implikacje praktyczne, „Roczniki Psychologiczne”, t. 19, 2016, nr 3.
The “European Network of Official Authorities in Charge of the Secret-Police Files” a Reader on Their Legal Foundations, Structures and Activities, Berlin 2009.
Wina i kara. Społeczeństwa wobec rozliczeń zbrodni popełnionych przez reżimy totalitarne w latach 1939-1956, red. P. Pleskot, Warszawa 2015.
Zaremba M., Wielka trwoga, Polska 1944-1947. Ludowa reakcja na kryzys, Kraków 2012.
Zawadzki B., Strelau J., Zaburzenia pourazowe jako następstwo kataklizmu, „Nauka”, 2/2008.
Żelazko J., Pamięć i propaganda. Sprawa Katynia po 1945 r., [w:] Represje sowieckie wobec narodów Europy 1944-1956, red. D. Rogut, A. Adamczyk, Zelów 2005.

Aikins K., White N., Global Diaspora Strategies Toolkit, Dublin 2011.
Barry K., Home and Away: the Construction of Citizenship in an Emigration Context, „New York University Law Review”, t. 81, 2006, nr 1.
Brubaker R., Nationalism reframed: nationhood and the national question in the New Europe, New York 1996.
Chałupczak H., Firlit-Fesnak G., Lesińska M., Solga B., Polityka migracyjna Polski wobec najnowszej emigracji Polaków po 2004 roku, [w:] M. Lesińska, M. Okólski, K. Slany, B. Solga (red.), Dekada członkostwa Polski w UE. Społeczne skutki emigracji Polaków po 2004 roku, Warszawa 2014.
Délano A., The diffusion of diaspora engagement policies: A Latin American agenda, „Political Geography”, t. 41, 2014.
Desiderio M. V., Weimar A., Supporting immigrant integration in Europe? Developing the governance for diaspora engagement, Brussels 2014.
Fiń A., Legut A., Nowak W., Nowosielski M., Schöll-Mazurek K., Polityka polonijna w ocenie jej wykonawców i adresatów, „IZ Policy Papers”, 2013, nr 11.
G. Babiński, Modele polityki wobec emigracji, Polonii i Polaków za granicą. Sugestie dla polskiej polityki zagranicznej, „Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej”, 1992.
Gamlen A. i in., Explaining the rise of diaspora institutions, „IMI Working Papers Series”, 2013, nr 78.
Gamlen, A., Why Engage Diasporas?, „COMPAS Working Papers”, 2008, nr 63.
Iskander N., Creative State: Forty Years of Migration and Development Policy in Morocco and Mexico, New York 2010.
Koser K., Long-Distance Nationalism and the Responsible State: The Case of Eritrea, [w:] International Migration and Sending Countries: Perceptions, Policies and Transnational Relations, red. E. Østergaard-Nielsen, Basingstoke 2003.
Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Priorytety polskiej polityki zagranicznej 2012-2016, http://www.msz.gov.pl/resource/aa1c4aec-a52f-45a7-96e5–06658e73bb4e:JCR [dostęp: 23.11.2017].
Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Rządowy program współpracy z Polonią i Polakami za granicą zaakceptowany na posiedzeniu Rady Ministrów w dniu 10.12.2002 r., http://www.belgrad.msz.gov.pl/pl/polonia_w_serbii/rzadowy_program_wspolpracy_z_polonia/ [dostęp: 01.11.2013].
Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Rządowy program współpracy z Polonią i Polakami za granicą przyjęty przez Radę Ministrów w dniu 30.10.2007 r., http://www.msz.gov.pl/resource/ad28993a-f211-4db2-8263-c655c928410b [dostęp: 23.11.2017].
Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Rządowy program współpracy z Polonią i Polakami za granicą w latach 2015-2020, http://www.msz.gov.pl/resource/70a7021e-304c-4075-a812-18e5b3410966:JCR [dostęp: 23.11.2017].
Nowosielski M., Nowy „Rządowy program współpracy z Polonią i Polakami za granicą”, „Biuletyn Instytutu Zachodniego”, 2015, nr 202.
Nowosielski, M., Organizacje polskie w Niemczech. Stan i uwarunkowania, Poznań 2016.
Østergaard-Nielsen E., Turkey and the ‘Euro Turks:’ Overseas Nationals as an Ambiguous Asset, [w:] International Migration and Sending Countries: Perceptions, Policies and Transnational Relations, red. E. Østergaard-Nielsen, Basingstoke 2003.
Portes A., Escobar C., Radford A. W., Immigrant Transnational Organizations and Development: A Comparative Study, „International Migration Review”, 2007, nr 1.
Rada Ministrów, „Cele i priorytety polityki rządu wobec Polonii, emigracji i Polaków za granicą”, załącznik do uchwały nr 145/91 Rady Ministrów z dnia 5 listopada 1991 r. w sprawie współpracy z Polonią, emigracją i Polakami za granicą (maszynopis w posiadaniu autorów).